Історія Іршавської районної бібліотеки

      У 2011 році виповнилось 65 років з часу заснування Іршавської центральної районної бібліотеки. 3 лютого 1946 року розпочалася історія районної бібліотеки, яка стала базою, організатором, методичним центром створення і розвитку широкої мережі сільських бібліотек.

       Формування бібліотечної справи на Іршавщині почалось в сиву давнину. Це були невеликі книгарні при фарах греко – католицьких церков. Освічені священики прикладали багато зусиль, щоб мати в себе цікаві видання духовного і світського характеру. Відомий письменник, фольклорист, етнограф, який був парохом у селі Довге, мав досить велику бібліотеку, якою користувалися і селяни. Це було на початку ХІХ ст..

     При Імстичівському монастирі була величезна бібліотека, яка налічувала тисячі примірників книг. Це і вплинуло на розвиток молодого юнака Зейкана, який був вихователем російського царя Петра І. цією бібліотекою користувався відомий композитор і фольклорист П. Світлик.

       З розвалом Австро-Угорщини і приєднання Закарпаття (на той час Підкарпатська Русь ) до Чехословаччини та зі створенням товариства « Просвіта » в кожному селі почали організовуватись на громадських засадах бібліотеки. В основному, в них були видання з Ужгорода, Львова, Праги, а також часописи, які тоді видавались в краї « Зоря », « Наш рідний край », « Пчілка » та ін. Треба сказати, церковні бібліотеки формувались з видавництв Перемишля, Львова, Канади, Америки. Закуповували їх віруючі громадяни за власні кошти.

       У 1920 -1930 – х рр. на Іршавщині в кожному селі була хата – читальня «Просвіти» або Товариства ім. Духновича. книги для них закуповувались за рахунок виручених грошових надходжень від концертів та драматичних вистав, гуртків художньої самодіяльності, а також пожертвувань меценатів. Особливо плідну роботу вели читальні в Білках, Іршаві, Довгому, Підгірному, Броді, Арданові.

       Зі встановленням радянської влади у Закарпатті одним із перших декретів Народної Ради Закарпатської України був декрет про освіту і культуру, в якому йшлося організацію в кожному населеному пункті бібліотеки за рахунок держави. У нашому районі ця справа розпочалась у 1944 р., коли сільські ентузіасти, члени Союзу молоді почали збирати від населення книги, а також їздили до Ужгорода , Мукачева, де закуповували книги за рахунок сільських народних комітетів.

       Наприкінці 1945 р. на зібранні представників різних просвітніх товариств серед інших невідкладних заходів в народному комітеті Іршави йшла мова про утворення книгозбірні в Іршаві для загального користування, у якій можна було б зосередити всі книги, тобто і для дорослих, і для дітей. Створення бібліотек розпочав безпосередньо Василь Фущич, відомий у районі та у Закарпатті депутат Чехословацького парламенту, борець за свободу і незалежність краю.

        Іршавська окружна бібліотека була заснована в 1946 р. на той час завідувачем Іршавським окружним відділом культурно – освітньої роботи був І. Лендєл. З його допомогою бібліотеку було розміщено в єврейському приміщенні, що залишилось пустим.

         Першим бібліотекарем була М. Фущич ( нині покійна ). З січня 1946 р. вона перейшла працювати на роботу в бібліотеку, де трудилася до 1948 р. Марія Василівна мала біля 13-ти урядових нагород, у т.ч. і орден Великої Вітчизняної війни ІІ – го. ст..

        Перших відвідувачів бібліотека прийняла в лютому 1946 р. Читацька активність населення Іршави була низькою. Політична та економічна нестабільність негативно впливала на діяльність бібліотеки. Незважаючи на труднощі, М.Фущич прагнула залучити більшість населення до систематичного читання . На той час бібліотека нараховувала до 500 читачів.

        Серед підростаючого покоління виник великий попит на художню і спеціальну літературу. У бібліотеці, як бджоли, весь день гуділи дитячі голоси. Школярі приносили книги, які прочитали, на абонементі велись розмови про прочитане, йшли рекомендації літератури до тих чи інших тем, які діти проходили в школі. От чому виникла потреба створити спеціальний дитячий відділ, який би займався виключно працею серед шкільної молоді.

      Завідувач окружним відділом культурно – освітньої роботи І.Лендєл запропонував очолити дитячий відділ бібліотеки Ірині Мигович – Звонар. І 15 травня 1947 р. було видано наказ про створення при окружній дорослій бібліотеці відділу дитячої літератури, який очолила Ірина Юліївна. У неї були такі допитливі читачі – школярі, які нині стали світилами науки і літератури – В. Лендєл, І.Химич, С.Поляк, Л.Шимон, С.Жупанин, Ю.Балега. Вона залучала дітей до випуску стіннівки « Дитячий світ »(1948р.), яка збереглася до сьогоднішнього часу.

        За період з 1946 – 1991 рр. бібліотека багато разів змінювала своє місце розташування. Причому тулилася не у найкращих приміщеннях. Багато іршавчан на той час ( 1948 р.) навіть не підозрювали про існування окружної бібліотеки і тільки після переходу в іншу будівлю авторитет її значно підвищився.

        У 1948 р. біля пам'ятника визволителям, що в центрі Іршави , у будинку, де діяв окружний комітет партії і було розміщено бібліотеку. Потім було перенесено бібліотеку на вулицю І. Франка, де був Будинок піонерів. У 1970 р. було побудоване нове приміщення в центрі Іршави для райкому партії, а бібліотеку з вул. І. Франка переселено в старе приміщення райкому партії вже по вул. Леніна ( у якому нині розмістився «Промінвестбанк»).

        У 1991 р. завдяки матеріальній підтримці відділу культури, який очолює Юрій Глеба, центральна бібліотека прийняла своїх перших відвідувачів у новому приміщенні. Бібліотеці відведено чи не найкраще приміщення в центрі культури і дозвілля.

        Першим директором бібліотеки була Діна Федіна - Карабиньош. Життя ставило до працівників бібліотеки нові вимоги, що виходили за межі тодішньої спеціальної підготовки. Рівень розвитку бібліотеки – це показник багатозначний. Він свідчить не тільки про талановитість людей, а й про їх освіченість, громадську активність, інтерес до питань культури. Адже бібліотечні працівник – він і дослідник, і пропагандист, і знавець інтересів та запитів своїх читачів і односельців. Такою була завідувач бібліотекою для дорослих, в подальшому директор централізованої бібліотечної системи Діна Федіна-Карабиньош, яка вміла організувати роботу бібліотеки, привабити людей різного віку, різних спеціальностей.

        За 34 роки своєї трудової діяльності вона була надзвичайним учителем-наставником. Колеги поважали її за чуйне серце та простоту, за вимогливість та дисципліну у всьому. За працьовитість і плідну громадську діяльність Діна Іванівна нагороджена медаллю «Ветеран праці» та чисельними грамотами. Померла вона на 59 році життя, покерувавши бібліотекою 23 роки.

         З 1978р., коли до штату було введено посаду заступника директора з наукової роботи, її займали Віра Сивуля, Галина Калинич, Любов Бабинець, Любов Бровді, Тетяна Попович, Марія Зейкан, Оксана Галас.

          Минали роки, зростали книжкові фонди, але й сьогодні предметом особливої турботи є їх формування, організація і зберігання. Багато зробили для розвитку відділу комплектування і обробки фондів Ольга Келемен, Марта Кебелеш, Ганна Микита, Маргарета Корпош, Мар’яна Меньо- Лендєл, Любов Бабинець.

          До послуг читачів сьогодні 445692 примірників видань. За останні роки бібліотека почала більш активно формувати фонди українською мовою. Щороку передплачується понад 100 назв газет і журналів.

           За останні роки повністю знищено планову систему поповнення бібліотек літературою. В умовах відсутності постійних джерел комплектування і хронічної нестачі коштів винахідливі бібліотекарі намагаються виконати свій обов’язок перед читачами, використовують можливість спонсорської допомоги.

         Спільно з громадськими організаціями і товариствами, педагогічними колективами середніх шкіл та ПТУ, районна бібліотека проводить різноманітні масові заходи. Улюбленим місцем зібрання широкого кола інтелігенції, молоді, прем’єри книги стали районна бібліотека для дорослих і дитяча бібліотека, які очолюють висококваліфіковані фахівці, ентузіасти бібліотечної справи Марія Ряска та Марія Зейкан. Популярністю у читачів користуються клуби за інтересами, які діють при бібліотеці : « Підліток і Закон», « Народна криниця» , « Берегиня».

          Доброю прикметою наших днів стала популяризація краєзнавчих та народознавчих знань. У бібліотеці ведеться пошукова робота по відновленню історії населених пунктів, запису свят, обрядів, звичаїв народу, пісень, говірок. Результати цієї роботи оформляються в спеціальних альбомах, папках.

         Бібліотека здійснює довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування населення з широкого кола питань. Для цього оформляється інформаційні банки даних, поповнюються картотеки фактографічного змісту, змінюються форми і теми інформації у відповідності до конкретних замовлень абонентів, виявляються нові споживачі інформації, створено регіональний центр інформації.

          Завідувач відділом обслуговування районної бібліотеки Марія Ряска постійно шукає шляхи самофінансування, залучає спонсорські кошти. У наданні населенню платних послуг перевага за «нічним абонементом», видачею комерційної та цінної літератури, платою за обліково-реєстраційну документацію, підбором джерел інформації за темами. Усі ці кошти використовуються для передплати періодичних видань, закупівлі книг, канцелярських та господарських товарів, проведення масових заходів.

        Організаційна методична робота проводиться шляхом проведення нарад, семінарів, практикумів, комплексних обстежень, підготовці письмових консультацій, інструктивно-методичних матеріалів, аналітичних оглядів діяльності бібліотек.

          Методичний відділ відіграв важливу роль у проведенні централізації бібліотек району ( 1978р.), у впровадженні в практику роботи передового бібліотечного досвіду, організації змагань за звання «Бібліотека відмінної роботи». Багато років у районі діяли школи передового досвіду. Методичними порадами, практичною допомогою на місцях, змістовними консультаціями виховали не одну плеяду бібліотечних фахівців Марія Луцьо, Ганна Васильцюн, Любов Бровді.

       Разом з тим у роботі бібліотек району є багато проблем, які вимагають загальнодержавного вирішення: це майже повна відсутність коштів на придбання інвентарю, обладнання, апаратури, палива, проведення ремонтів. Але найболючіша з них – відсутність державного фінансування на комплектування бібліотечних фондів, що призводить до їх збідніння. З бюджету кошти виділяються лише на передплату періодичних видань, яких також у бібліотеках не вистачає. Сільські бібліотеки отримують, в основному, 2-3 назви газет та журналів. Таким чином, вони втрачають інформаційний потенціал і не мають змоги здійснювати повноцінне забезпечення населення необхідною інформацією.

        Сьогодні книжковими скарбами Іршавської центральної районної бібліотеки користується понад 42 000 читачів. Щороку їм видається близько 860000 видань. На 50% зросла відвідуваність читачів.

         Складна соціально-економічна ситуація не може не відбиватись на різних аспектах діяльності бібліотеки. Але ми сподіваємось , що прийде час, коли поменшає проблем з поповненням книжкових фондів,а комп’ютеризація бібліотечної справи наблизиться до потрібного рівня.

          Іршавська ЦРБ взяла участь в конкурсі оголошеним відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні " Інтернет для читачів публічних бібліотек" і стала переможцем.

28 травня 2008 року увійшло в історію Іршавської ЦБС . В цей день було підписано угоду між Державним Департаментом США та центральною районною бібліотекою на одержання гранту.

         Завдяки програмі «Бібліоміст» в 2010 р. бібліотека взяла участь у ІІ раунді конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету», в якому стала переможцем.

         Урочисте відкриття «Центру вільного доступу до мережі Інтернет» відбулося 4 вересня 2011 року в центральній районній бібліотеці та бібліотеках-філіях сіл: Великий Раковець, Чорний Потік, Загаття, Негрово, Ільниця.

         Та мета, що була покладена в основу роботи при створенні центру, залишиться такою і в майбутньому – в повній мірі забезпечити доступ усіх користувачів бібліотеки до всесвітньої мережі Інтернет, створити рівні можливості у пошуку інформації для різних соціальних верств населення, максимально сприяти зростанню рівня інформованості користувачів.

        Організація роботи полягала у забезпеченні сервісного обслуговування користувачів (наданні робочого часу, запису та збереженні інформації на носіях, індивідуальних консультаціях, бесіди тощо). Для самостійної роботи в Інернет-центрі користувачам пропонується 7 станцій з часом роботи 1 година. Стабільно високими (з тенденцією до збільшення) були показники читацької активності. За 2011 рік до центру вільного доступу до мережі Інтернет було залучено нових користувачів -296; обслужено -1746 користувачів, кількість візитів до комп’ютерів - 3498 користувачів.