Різдвяна коляда та традиції села

Щороку віруючі в усьому світі з нетерпінням чекають радісне і світле свято під назвою Різдво. Посвому особливо його святкують і в нашому селі Івашковиця. Свято бере витоки з язичницьких часів. Католики відзначають Святвечір 24 грудня, тоді як у православних людей святвечір припадає на 6 січня. Слово святвечір походить від «сочево» (означає зерна пшениці, які розмочують соком з насіння).

Пам’ятаю ще бабуся навчала нас, що до свят потрібно ретельно прибирати в хатах, вибілювати помешкання й квітами розмальовувати комин, застеляли нові або чисто випрані скатерки.

Ще на зорі маленькі хлопчики приходять до хати з такими словами «Принеслисьме яйця. Міняємо старі за нові». За що отримують горіхи, яблука, солодощі.

Після чого господині приймаються готувати страви, які згодом займуть своє місце на святковому столі.  За традицією на Святвечір не можна до першої зірки вживати їжу. Зазвичай ми готуємо 12 пісних страв, але завжди виходить більше. Головна – кутя. Вона є окрасою. Це – перша страва, яку їдять. Потім всі інші. Також немає чіткого переліку 12 страв. У нас цього року були кутя, гриби, квасоля, узвар, керечун, огірочки, буряк, риба, домашній хліб, випечений в печі та інші.

В першу чергу господиня повинна  нагодувати худобу. Бо говорять, що в цей вечір худоба розмовляє між собою. Потім запалила свічечку в маленькому вертепі, який красувався в куточку.

Після сходу першої зірки вся родина зібралася за столом. У центрі стола потрібно поставити свічку, яка символізує світло в темряві, що приніс Ісус. Свічка має горіти протягом всієї вечері. Застілля у нас обов’язково починається з молитви. Після того як голова сім’ї благословив їжу, всі сіли вечеряти. Поставили й одну зайву тарілку для наших померлих родичів.

 А от і перші колядники. Перший колядник – обов’язково хлопчик. Його вкладають сидіти на стільчик, щоб добробут був у хаті. Потім господиня сипле горіхи, які вже всі разом з членами сім’ї збирають. Називається це дійство «хитатися» (щоб кури квочили). Дітки колядують, вінчують господарям і обов’язково вручають гілочки з дерева солодкої яблуні. Цього року вони бажали господарям  особливо здоров’я і миру. За це вони отримують гроші і солодощі, що, за повір’ям, приносять на весь рік удачу. Господиня має сидіти цілий вечір за столом, щоб велися кури і висижували багато курчаток.

Неодружені хлопці та дівчата у Святвечір можуть дізнатися, з якої сторони буде їхній суджений. Після вечері треба вийти на двір і послухати, де гавкає собака, бо звідти і прийде до вас милий чи мила.

Опівночі один із членів сім’ї йде «лякати дерева». Повертаючи сокиру тупим боком замахується на дерево, промовляючи «Будеш родити?Бо зрубаю тя  і в печі спалю». Після цього навіть неродючі дерева будуть приносити плоди.

Після опівночі всією сім’єю йдемо до церкви на синошне. Дорогою всі люди здороваються «Христос рождається», на що отримують відповідь «Славімо його», колядують такі колядки, як «Нова радість стала», «Божий син днесь народився» та ін..

Як чудово, якщо Ваша сім’я має традиції, пов’язані з Різдвом. Відсвяткувавши його ми з нетерпінням чекаємо наступного року, коли буде чутно  домашній запах хвої і святкових страв, повсюди світять різнокольорові гірлянди, люди прославляють малого Ісуса співаючи колядки.