15 лютого в нашій країні, всі ті, які воювали на афганській війні і повернулися із Афганістану, і ті, хто назавжди залишився там, і ті, хто вірили в перемогу довго чекали цього дня – 15 лютого 1989 року.

Десять років ішла неоголошена війна. У тому поході обірвалися тисячі життів молодих радянських воїнів. Часом це були хлопчаки, яких іноді тягнуло на дитячі забави, але конституційний обов’язок зробив їх солдатами. А солдати не обговорюють накази. Вони їх виконують.

Там, в ущелинах і на перевалах гористого Афганістану воїни-інтернаціоналісти довели: вони гідні продовжувачі слави ветеранів Великої Вітчизняної Війни, вони – умілі їх учні.
Вірність бойовій дружбі, готовність пожертвувати собою заради товариша, безстрашність у бою, винахідливість у скрутній обстановці – ці риси воїнської майстерності і доблесті були постійними супутниками цих по суті хлопчаків, одягнутих у військову форму.
Іршавська районна бібліотека підготувала до цієї дати виставку-спогад «Афганістан – то біль і смуток, чиєсь обірване життя…». До уваги відвідувачів бібліотеки представлені книги про війну в Афганістані, статті із місцевих газет.

Війни! Скільки їх було в історії людства. Завжди – страждання, сльози, втрата самого дорогоцінного в життя, біль… Таким болем для багатьох громадян став Афганістан.

Залишається він біллю і сьогодні...