Благодатний куточок Іршавщина



Історія

         Іршава та її околиці були заселені ще з давнини. На околицях міста існувало два городища на горі Стремтура і городище на горі Бодулів, на місті якого в XIII ст. було зведено кам'яний замок.
         У VIII-VII ст. до н.е на північній околиці сучасного міста, на горі Стремтура існівало добре укріплене городище доби залізного віку (одне з найдавніших фортифікаційних об'єктів Закарпаття). ІХ-ХІ ст. н.е. – з'являється слов'янське поселення в південно-західній околиці Іршави (гора Бодулів).
         Точно не відомо звідки взялася назва Іршава. За однією із версій котра поширена серед населення, назва пішла від річки в долині якої перші люди поселилися. Вони помітили, що під час повноводдя вода забарвлювалися в коричневий колір, ніби колір іржі. Звідси і виникла назва річки Іржавка(зараз ця річка називається Іршавка), а невеличке поселення на її берегах стали називати Іржава, що з часом трансформувалося на Іршаву.
         Перша письмова згадка про поселення датована 1341 роком, яке у тогочасних документах для зручності називалося Максемгаза (Makszemhaza - тобто дім Максима). В Тодішнім власником був Максим, син волоського князя Татомира. Вірогідно місцеве населення і надалі вживало первісну назву поселення Іржава, Іршава, Ілошва і тому, коли у 1460 році угорський король Матяш видає грамоту на право володіння, рід Максима починає писатися Ілошваями (de Ilosva). XV-XVII століття характеризувалося частими війнами, повстаннями і хворобами. В 1458 р. і в кінці XVII ст. Іршаву було пограбовано та спалено. Після цих подій в Іршаві залишилося буквально кілька сімей, тому поселення розвивалося дуже повільно.
          З XIX ст. — центр Верховинського повіту Березького комітату. У середині XIX ст. поселення мало власну печатку з такою символікою (гербом): дерево, біля якого стоїть селянин, що тримає в правій руці три риби. Хоч зараз Іршава має населення понад 10 тисяч, кілька століть тому в Іршаві нараховувалося близько 100 дворів. У період війни 1703-1711 рр. під проводом Ференца II Ракоці‎ Ірашавщина була одним з районів військових дій. У повстанських загонах билося близько 100 жителів селища.
          У «Географічному довіднику Угорщини» за 1851 рік про Іршаву подані такі дані:
         Ilosva, (Irsáva), orosz falu, Beregh vmegyében, Munkácshoz délre 3 mfldnyire: 18 r., 617 g. kath., 34 ref., 18 zsidó lak. Gör. kath. parochia. Van itt egy büdösköves ásványos forrás, vizimalom, egy régi vár omladéka Budolo hegyén. Szántóföldei egyik nyomáson termékenyek; rétjei jók; erdeje szép, és sok makkot, gubacsot szolgáltat. F. u. az Ilosvay nemz.
          переклад:
        Ілошва (Іршава). Русинське село у Березькому комітаті, розташоване на південь від Мукачева: 18 римо-католиків, 617 греко-католиків, 34 реформаторів та 18 юдеїв. Мінеральне джерело з погано пахнучою водою, водяний млин, руїни древнього замку на горі Будулів. Орна земля родюча, луки хороші, ліс красивий, добре родять жолуді і дубильні горіхи. Землевласник – рід Ілошваї.
         У кінці XIX століття тут побудовано млин та лісопилку, з’явилося поштове відділення.
         На початку XX століття в Іршаві було близько 300 будинків, населення 1315 осіб. У 1916 році побудовано вузькоколійку між Береговом, Іршавою та Кушницею (див. Боржавська вузькоколійна залізниця). До нашого часу вціліла тільки частина цієї вузькоколійки. Тут щоденно курсує потяг сполученням Іршава — Хмільник — Виноградів.
         В період з 1910 по 1919р в Іршаві проживало 969 русинів і 947 угорців. За Тріанонським мирним договором землі Березького комітату відійшли від угорщини. Сьогодні майже на 10 тис. населення припадає не більше 200 угорців.
         Перед Другою світовою війною Іршава деякий час входила до складу Чехословаччини.
         У 20-30 рр. ХХ ст. в Іршаві було декілька млинів, один з них водяний, кузні, лісопилка, цех з переробки льону, магазини, корчми, ресторан, школи, дитсадок та приватні лікарні.
       У 1921 році тут містився окружний комітет компартії Чехословаччини. У роки фашистської окупації в околицях Іршави діяв партизанський загін об'єднань Дюли Урсти — Івана Прищепи.
        До війни в місті проживало чимало євреїв. 1944 році все єврейське населення було вивезено до концентраційних таборів. Нині в колишній синагозі розташована станція Юних туристів.
        У 1945 році Підкарпатська Русь ввійшла до складу УРСР, і була перейменована на Закарпаття так само як і її жителі, які більше не були русинами а з новими паспортами стали українцями. Так Іршава стала радянським, а згодом українським містом.
         У 1980 році Іршава отримала статус міста районного підпорядкування.


Іршавщина – знаходиться в центрі Закарпатської області.
             Взагалі то Іршавщина це як одне велике село з багатьма присілками. Кожен з нас вважає, що такої природи як у нас ніде немає. Ми дуже пишаємось своїми горами, лісами, ріками . Кожен з нас з радістю покаже вам цю красу. Що цікавого ви можете побачити на Іршавщині: ліси-це наші скарби. На протязі всієї історії свого існування жителі нашої землі користалися з його дарів. Тому ставлення до нього особливе. Зачарована Долина (Смерековий Камінь та Чорне Багно) - зараз це національний природний парк. Тут ростуть як листвяні так і хвойні породи дерев. Багато струмочків з яких бере початок річка Іршавка. Також є верхове сфагнове болото(що живиться від атмосферних опадів). Раніше воно було затоплене, потім його було висушено. Колись тут видобували торф. У грибний сезон це чудові місця для «тихого полювання». Відношення іршавчан до цього куточку дикої природи особливе, це райське місце. Насправді, коли ви опиняєтесь тут  відчуваєте себе по особливому, серце наповнюється спокоєм, думки стають чистими. На багатьох галявинках росте сфагнум, надзвичайно приємно пройтись по м’якій ковдрі моху. Тут живе дрібненька рослинка що живиться комашками – росичка. Смерековий камінь, це гряда скель вулканічного походження. Щороку тут збираються любителі скелелазіння. Видершись на верхівку скелі зможете побачити саме місто Іршава, та сусідні райони. Тут є потік з чистою гірською водою. В деяких скелях видовбані схованки. За легендами це зробили розбійники що переховувались в цих місцях. Одне із народних повір про Смерековий Камінь стверджує,  що в одній зі скель знаходиться золота брила, якщо хтось розбив би цю скелю щоб вибрати золото то з під землі хлинули б морські потоки які затопили б все навколо.
            На сході нашого району, поблизу сіл Бронька, Лисичево, Кушниця, Суха знаходиться хребет Полонина Боржава. Цю місцину називають Верховиною, а місцевих жителів верховинцями. Природа тут чудова, гори вкриті буковими лісами, а на верхівках гірського хребта – полонина.
            На Іршавщині багато озер та ставків, де любителі риболовлі можуть задовольнити свій спортивний інтерес. Поблизу міста Іршави є ціла система штучних озер – рибників. Неподалік від села Горбок (стара назва Шаркань) є величезне водосховище - сюди з’їжджаються любителі риболовлі як з нашого району так і з сусідніх. Тут ви зможете порибалити безкоштовно та впіймати товстолобика чи коропа. Безкоштовно рибалити ви зможете також по берегам рік Боржави та Іршавка.
            Також Іршавщина дарує всім охочим та любителям відпочити - фестиваль ковальського мистецтва та народних промислів «Гамора», що традиційно проходить в останні вихідні червня. Сюди щороку з’їжджаються ковалі з усієї України, щоб продемонструвати свої вміння. Під час фестивалю працює так зване «мануфактурне містечко», де кожен бажаючий може виготовити на гончарному крузі глечик або навчитися працювати за ткацьким верстатом. На фестивалі завжди панує світла та святкова атмосфера. В ньому беруть участь фольклорні та естрадні колективи із Закарпаття та інших сусідніх областей а також народні умільці нашого краю. Основна мета фестивалю – популяризація сільського туризму у нашому краї та відродження багатовікових традицій краю…
          Ми дуже любимо свою Іршавщину, пишаємося своїм краєм, його історією, культурою, традиціями, природою та один одним.

 
 
 
 
 
 
 
 
  
Туристино-рекреаційна сфера Іршавщини
Затишний і доброзичливий край Іршава
Русинська родина І. Мельник
 

1 коментар:

  1. Анонімно4/3/14 10:01

    Здравствуйте . Спасибо Вам за такую хорошую работу , я много узнала про ваш городок, он очень красивый , даст Бог буду здоровая , приеду на Закарпатья. Спасибо еще раз Вам! Валентина Борисова.

    ВідповістиВидалити