середа, 30 листопада 2016 р.

21 листопада 2016 року День Гідності та Свободи  відзначили в Броньківській школі.
З учнями 11-го класу було проведено годину-реквієм «Революція Гідності: Ми маємо пам’ятати», яку підготували та провели  зав. бібліотекою – філією А.Р. Свистак  разом з учителем української мови та літератури А.В. Райда.
Учні Броньківської школи розповідали про події, які відбувались на Майдані. На фоні мультимедійного показу декламували патріотичні вірші, присвячені Небесній Сотні, також присутні переглянули відеофрагменти про героїв Небесної Сотні та документальні кадри про ті події. Під мелодію гімну Небесної Сотні  «Пливе кача» учні запалили свічки пам’яті, які стали даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради справедливості пожертвував собою.
Для присутніх також була оформлена книжкова виставка. Під кінець заходу виступили учителі М.І.Радь та М.В.Петернел, які наголосили на тому, що Україна заплатила високу ціну за Європейський вибір, тому герої які віддали своє життя за майбутнє України повинні залишатися в нашій пам'яті.












вівторок, 29 листопада 2016 р.

ГОЛОДОМОР - НАША ПЕЧАЛЬ І СКОРБОТА
                                            
Той геноцид вже не забудеться,
Бо народ й історію нашу не стерти.
Відплата Богом - долею присудиться,
Вічна пам'ять жертвам… важко так померти.

Мільйони загиблих… Десятки мільйонів ненароджених... Понівечені людські долі... Виснажена душа українського народу… Немислимий масштаб цієї трагедії. Ім’я їй – Голодомор. Її суть – геноцид.    
Такими словами була розпочата година пам’яті в бібліотеці-філії с. Івашковиця, де зібралися діти та дорослі вшанувати пам'ять жертв Голодомору. Розповіла про цей важкий злочин вчитель історії Климовецької ЗОШ І-ІІ ступенів  Марія Михайлівна Копча. А додатком стала тематична поличка «Дзвони Скорботи», яка представляла документи та публікації про геноцид української нації. Присутні зацікавилися книжкою «Голодомор-33» та іншими виданнями. На закінчення всі присутні вшанували пам'ять жертв Голодомору  хвилиною мовчання.

        Завідуюча бібліотеки - філії  Оксана Синетар











пʼятниця, 25 листопада 2016 р.

Пісень йому Карпати нашептали

Про Михайла  Васильовича Машкіна сказати словами біографічної довідки – означає не сказати нічого - біографія вкладається у кілька коротких рядків. Рано і трагічно пішов він з життя, а воно було стрімким і бурхливим, як потічки у горах Карпатах, котрі він любив і так чудово оспівував.
Уродженець Новоолександрівки Дніпропетровської області, приїхавши на Закарпаття, настільки закохався в красу Карпат, що його пісня «Верховино мати моя» стала неофіційним гімном нашого краю.
Про життя і творчість Михайла Машкіна в Іршавській районній бібліотекці оформлено перегляд літератури «Пісень йому Карпати нашептали».
Першою, хто переглянув виставку, була внучка Михайла Васильовича, директор Іршавської районної централізованої бібліотечної системи Майя Бобик.





















Пекельні  цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот.
Немов прокляття, ожива
Рік тридцять третій…
Голод…Голод…

 «Над білим янголом скорботи  незгасний духу смолоскип» - під такою назвою  24 листопада 2016 року у бібліотеці - філії с. Підгірне бібліотекар Щока Я.М. провела  годину пам’яті жертв Голодомору. Присутні читачі мали змогу почути страшну історію тодішніх років, розглянути тематично-ілюстровану виставку книг, а також запалити свічку пам’яті.
Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.
 Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти - головною, неперехідною цінністю для нас усіх є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.
Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.