“Ім’я Шевченка стукає у серце”

І мене в сім’ї великій,
в сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом

Т.Г.Шевченко

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. Кожен народ має своїх геніїв, чия діяльність стала частиною національної чи світової культури. Для України – це, безумовно, Тарас Григорович Шевченко: він уособив Україну, а Україна уособилась у ньому.

Працівники Іршавської районної бібліотеки для дітей підготували та провели літературну годину, присвячену Т.Г.Шевченку «Ім’я Шевченка стукає у серце». У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум’яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу.

З великим задоволенням діти декламували твори Шевченка, читали заповіт на різних мовах світу, адже гостями бібліотеки були і дітки із Словакії, Америки та нашої столиці — Києва.

Бібліотекарі також розповіли про перший “Кобзар”, який був виданий 1840 року в Санкт-Петербурзі, після якого Тараса Шевченка почали називати “Кобзарем”. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя. “Кобзар” – книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.

До огляду відвідувачів заходу було представлено книжкову виставку «Невмируща слава генія Шевченка». В огляді використовувались “Кобзарі” різних років видання.

Слово Шевченка- живе і вічне.

Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.