вівторок, 21 квітня 2015 р.

Майстер – клас
Як печуть Паску в селі Івашковиця
 
        Останній страсний тиждень великого посту всі смиренно готуються до свята Христового Воскресіння. З покаянням ідуть до маленького дерев’яного храму, який є одним з найстаріших в районі, щоб покаятися та прийняти святе причастя. В страсну п’ятницю християни приходять на виніс Плащенниці. А вже в суботу з чистою душею можна випікати Великодні Пасочки.
        Перед тим, як перейти до роботи, обов’язково треба помолитися, бо будь-яка справа в селі починається з молитви. Дуже рано на зорі, як кажуть на селі, готують опару. І через годину з нею замішують тісто. Щоб Паска була гарною, пишною, господиня повинна бути веселою. А щоб була смачною – її потрібно правильно замісити. Для тіста потрібно взяти яйця, масло, молоко, борошно вищого ґатунку, цукор, сіль. Всі продукти ретельно вимішують і ставлять у тепле місце, щоб тісто підходило. Обов’язково миску потрібно накрити вишиваним рушником, поставити вербу (шутку), яку освятили у Цвітну (Вербну) неділю і благословити.
         Коли тісто підійшло, господиня йде розпалювати піч, яка знаходиться в окремій кімнаті. Після того, як розпалить вогонь, йде до хати «валяти» тісто і викладати у формочки. Паска має бути круглою, ніби сонце, щоб у хаті був добробут, а земля була родючою. Зверху її прикрашають кульками меншого розміру та візерунками. А щоб була рум’яна скоринка, тісто змазують зверху збитими яйцями і залишають ще трохи, щоб підійшло.
         Господиня тим часом слідкує за вогнем у печі і вимітає догорівши вуглинки. Коли піч готова, можна приступати до «сажання» Пасочок. Всі формочки з тістом акуратно викладають, а дверці печі закривають на півтори години.
         Коли на подвір’ї  розноситься запах свіжовипеченого хліба, можна заглянути до печі.
         І ось нарешті все! Великодні Паски готові. В кімнаті збирається вся сім’я і з радістю на душі дістають готові «хлібці», які через кілька годин разом з шовдарем та домашньою ковбаскою потраплять до великоднього кошика.
         Ще з дитинства пам’ятаю цей незабутній аромат, ту веселу і тривожну атмосферу, коли вдома випікали Паски. І мені, як працівнику культури, хотілося б щоб молодь не забувала і підтримувала сільські традиції, на які багате наше рідне Закарпаття.  
Зав.бібліотекою с. Івашковиця Оксана Синетар














 
 







  



Немає коментарів:

Дописати коментар