Пам’яті героїв Крут
Дата 29 січня увійшла в
українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за
самостійність, волю та незалежність Батьківщини. Це був бій на залізничній
станції Крути під селищем Крути. Ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей
– представників українського студентства: « Понад все вони любили свій коханий
край», — писав Павло Тичина.
Україна пишається молодими Героями . Пам’ять про них, як і та велична справа, за яку вони боролися – невмируща . Адже, «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього», – говорить народна мудрість. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. Вічна їм слава!
На
похороні у Києві, біля
Аскольдової могили, президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній
боротьбі, героями, а поет Павло
Тичина присвятив
героїчному вчинкові вірш під назвою «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія
бою або замовчувалася, або обростала
міфами і вигадками. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник.
Вшановуючи пам'ять
про загиблих студентів районна бібліотека для дорослих та
районна бібліотека для дітей,на запрошення бібліотекаря та педагога –
організатора Артиш І.С. Іршавської гімназії організували в приміщенні гімназії
тематичну книжкову полицю «Крути: і сум , і
біль, і вічна слава» , з якою ознайомилися наші читачі. Також,
була проведена історично - інформаційна перерва «29 січня – день пам’яті
«Героїв Крут». До уваги учнів 3 – го
гімназійного класу(педагог Штефаньо Л.В.) був представлений відео лекторій «Україна – забута
історія. Крути – молода кров» проглянувши який, учні дізналися про
трагічну загибель студентського куреня під Крутами, що стала символом патріотизму і жертовності у
боротьбі за незалежну Україну. Україна пишається молодими Героями . Пам’ять про них, як і та велична справа, за яку вони боролися – невмируща . Адже, «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього», – говорить народна мудрість. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. Вічна їм слава!
ПАМ'ЯТІ ТРИДЦЯТИ
На
Аскольдовій могилі
Поховали
їх —
Тридцять
мучнів українців,
Славних
молодих...
На
Аскольдовій могилі
Український
цвіт —
По
кривавій по дорозі
Нам іти
у світ.
На кого
посміла знятись
Зрадника
рука?
Квітне
сонце, — грає вітер
І
Дніпро-ріка...
На кого
завзявся воїн?
Боже,
покарай!
Понад
все вони любили
Свій
коханий край.
Вмерли
в Новім Заповіті
З
славою святих.
На
Аскольдовій могилі
Поховали
їх.
Павло
Тичина, 1918 рік
Немає коментарів:
Дописати коментар