середу, 29 січня 2014 р.

Пам’яті героїв Крут
         Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. Це був бій на залізничній станції Крути під селищем Крути. Ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – представників українського студентства: « Понад все вони любили свій коханий край», — писав Павло Тичина.
         На похороні у Києві, біля Аскольдової могили, президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш під назвою «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або  замовчувалася, або обростала міфами і вигадками. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник.
         Вшановуючи пам'ять про загиблих студентів районна бібліотека для дорослих  та  районна бібліотека для дітей,на запрошення бібліотекаря та педагога – організатора  Артиш І.С.  Іршавської гімназії організували  в приміщенні  гімназії   тематичну книжкову полицю «Крути: і сум , і біль, і вічна слава» , з якою ознайомилися наші читачі. Також, була проведена історично - інформаційна перерва «29 січня – день пам’яті «Героїв Крут». До уваги  учнів 3 – го гімназійного класу(педагог Штефаньо Л.В.) був представлений відео лекторій «Україна – забута історія. Крути – молода кров» проглянувши який, учні дізналися про трагічну загибель студентського куреня під Крутами, що  стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
            Україна пишається молодими Героями . Пам’ять про них,  як і та велична справа, за яку вони боролися – невмируща .  Адже, «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього», –  говорить народна мудрість. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. Вічна їм слава!

ПАМ'ЯТІ ТРИДЦЯТИ
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся воїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Павло Тичина, 1918 рік









 

Немає коментарів:

Дописати коментар