До рідного слова торкаюсь душею

Рідна мово моя, поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я!

Як народу душа, щира, ніжна, натхненна,

Ти найкраща у світі, бо рідна, моя!

Україна... Вільна і волелюбна держава у центрі Європи зі своєю власною історією, культурою і чарівною, милозвучною, калиновою мовою. Мова – бездонна криниця мудрості народної, його душа, невичерпне джерело багатства.

 Віддаючи шану нашій мові, з 1997 року президентом України був заснований День української писемності та мови. 9 листопада – це ще й день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Він був послідовником знаменитих болгарських священників Кирила та Мефодія – творців слов'янської писемності, а також, став прабатьком української писемної мови.

7 листопада, як і щороку, ми долучилися до масових заходів спрямованих на популяризацію та шанобливого ставлення до української  мови.

На запрошення  вчителя української мови  та літератури  Іршавської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 Кузьма Н.В щодо спільного проведення усного журналу

 «До рідного слова торкаюсь душею», бібліотекарі Іршавської РДБ та ЦРБ Жабко О.І. та Кепша О.І. поставилися відповідально. Вони підготували книжково - ілюстративну виставку «Там, де живе рідна мова, живе український народ».

Ведуча Наталія Василівна та учасники -учні, нагадали присутнім історію розвитку писемності, основи сучасного алфавіту, діяльність основоположників та митців, які своєю творчістю боролися за нашу мову. 

Той, хто рідну мову поважає,

Живучи у рідному краю,

Той усі вершини подолає

І не зрадить матінку свою.

В кінці усного журналу, діти  та присутні активно відповідали на запитання тематичної вікторини, чим показали чудові знання української мови. А також, усі присутні знайомилися з цікавою виставкою літератури, яку заздалегідь підготували бібліотекарі.

Сподіваємось, що тепер всі ще наполегливіше будуть вивчати рідну мову, щоб знати її  та вільно розмовляти. І скільки б ми не зверталися до неї, а кожного разу відкриваємо для себе щось нове, бо вона для нас найкраща у світі, найрідніша від діда-прадіда, від самої колиски. 

Тож, щоб покращити знання та збагатити свій словниковий запас, потрібно ще й багато читати. Бо ж, недаремно у народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає», « Вчіться, читайте, вивчайте. Лише одне запам’ятайте – своєї мови не цурайтесь! Куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

          І нехай звучить, наша мова, гордо і чисто! Адже, вона достойна того, щоб її слухав цілий світ, щоб до неї прислухалась уся Земля!